Автор: med1

Сіль – це невід`ємна частина практично будь-якої страви. Щодня кожна людина використовує сіль у харчуванні. Проте слід робити це збалансовано,  знаючи про користь та шкоду солі для організму. Суперечки з цього приводу  не вщухають.

Користь солі  Сіль переважно складається з 93-99% хлористого натрію. Це один із найголовніших елементів, який приймає участь у всіх біохімічних процесах організму, причому на рівні клітин. Унікальна спеція підсилює смак їжі, допомагає передавати нервові імпульси, підтримує тонус м`язів.  І саме головне – натрій приймає участь у підтриманні водно-сольового та кислотно-лужного балансу організму та виробленні шлункового соку. Якщо натрію недостатньо, то  людина втрачає воду, і може виникнути такий стан, як гіпонатріємія (концентрація натрію в плазмі знижується до рівня менше ніж 135 ммоль/л).  Вона призводить до серйозних порушень з боку серцевого ритму, зниження артеріального тиску, у важких випадках –  до  сплутаної свідомості, судом та непритомності. Сіль може містити в невеликих кількостях кальцій, калій, залізо, цинк та йод. Тому це частково компенсує потребу організму в них. Є гарним консервантом, так як пригнічує ріст бактерій у  харчових продуктах. Тому відмовлятись повністю від солі не варто.

Шкода солі   При перевищенні рекомендованої денної норми вживання солі (більше 5 грам) натрій накопичується в тканинах, формуються набряки, підвищується артеріальний тиск. Це супроводжується спазмом судин, загальмуванням  обмінних процесів в організмі, кисневим голодуванням.  Виникає ризик розвитку інсультів та  інфарктів. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) давно б҆`є на сполох: у світі зростає кількість інсультів та інфарктів. Їх головна передумова – гіпертонія, а одна з провідних причин останньої – зловживання сіллю.

Надлишок натрію  може сприяти розвитку таких хвороб, як ожиріння, остеопороз, катаракта, глаукома, атеросклероз судин, рак шлунку тощо.

Відвикати від солі треба повільно, замінивши її іншими спеціями – сушений часник, чебрець, петрушка, базилік, кінза, сок лимону чи лайма можуть бути  гідною заміною солі. Але найкращою альтернативою є морська капуста,  яка містить безліч поживних речовин.

Ще раз  наголошуємо, уникнути або полегшити перебіг ряду захворювань можна простим обмеженням  –  ВООЗ рекомендує вживати  не більше 5 грамів (1 чайна ложка) солі  на добу (з урахуванням солі, яка міститься у всіх спожитих продуктах харчування).

Сказ – це гостре природно-вогнищеве захворювання вірусної природи, що виникає в результаті укусу зараженої тварини, що характеризується важким ураженням нервової системи і закінчується летально. На сказ хворіють практично всі види наземних ссавців, в першу чергу – м’ясоїдні тварини (родини собачі, котячі, єнотові тощо). Можуть також хворіти дикі та домашні птахи, гризуни, кажани.

Джерелом сказу є дика або домашня тварина, яка зазнала нападу хворої тварини.

Зараження на сказ людини можливе при укусі хворої тварини або при попаданні слини хворої тварини на пошкоджені ділянки шкіри (подряпини, садни).

Небезпека тварин, хворих на сказ, полягає в тому, що вони стають заразними за 1-2 тижні до появи перших симптомів сказу.

В м. Харкові кількість укусів тваринами в минулому році збільшилась на 60%, при цьому абсолютна більшість випадків – укуси тваринами, які мають господарів.

Характерні ознаки хвороби у тварин:

1. Неадекватна поведінка.Домашні тварини стають надмірно ласкавими, полохливими або сонливими. Не реагують на команди господаря, не відгукуються на прізвисько. Дикі тварини втрачають почуття обережності, підходять до інших тварин та людей;
2. Зміна апетиту: тварина поїдає різні неїстівні предмети, землю.
3. Слинотеча: тварина не може нормально ковтати і часто давиться під час їжі.
4. Порушення координації: тварина не утримує рівновагу, при ходьбі хитається.
5. Судоми  однієї кінцівки або всього тіла.
6. Агресивна поведінка тварин.
7. Паралічі, як правило нижньої щелепи (при цьому тварина набуває характерного вигляду: відкрита паща і слина, що течє з пащі).

Заходи щодо попередження зараження людей на сказ:

1. Уникати контактів із тваринами, особливо хижими, навіть якщо вони виглядають миролюбними.
2. Слід звернути увагу, що від укусів найчастіше страждають діти, яким необхідно уникати зайвих контактів з тваринами.
3. Уникати контактів з тваринами без догляду, не годувати з рук та гладити диких тварин.

Якщо стався контакт із твариною:

Ретельно промити ранову поверхню протягом щонайменше 15 хвилин струменем води з господарським милом. Мильна вода усуне слину тварини та інші бактерії, що потрапили в рану. Обробити края рани 70% спиртом чи 5% розчином йоду. Накласти стерильну пов’язку та негайно звернутися до медичного закладу. Лише лікар (хірург, травматолог) оцінить ризик можливого зараження вірусом сказу та призначить за потреби курс профілактичного щеплення.

Перелік спеціалізованих травматологічних пунктів в м. Харкові, де надається медична допомога при укусах тварин:

1. КНП «Міська клінична лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, пров. Балакірєва, 3А;
2. КНП «Міська лікарня №3» ХМР, просп.  Новобаварській, 90;
3. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР, пр. Героїв Харкова, 195;
4. КНП «Міська багатопрофільна лікарня №18» ХМР, вул.  Краснодарська, 104;
5. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» ХМР, просп.  Олександрівський,
6. КНП «Міська поліклініка №26» ХМР, вул.  23 Серпня, 23-а;
7. КНП «Міська лікарня №31» ХМР, просп.  Любові Малої, 4.

Вірус сказу – смертельно небезпечний, і за відсутності лікування він зі 100% ймовірністю призведе до смерті. З цієї причини до лікаря необхідно звертатися відразу після укусів та інших травм, пов’язаних з нападами тварин.

КЗОЗ «Харківський міський  інформаційно-аналітичний центр медичної статистики»